ГАШИШ Alpha-PVP Каннабис МЕФ Калуга Cocaine

Я ей дуже вдячний, пристрастилась до шматочків льоду

То була така собі звичайна сонячна денценька, коли я вирішив зробити собі хардкорну закладку в житті. А все почалося з думки, як би мені купити мефедрон. Наскільки може бути важка штука – знайти наркоділлера в місті. Але знаючи таке жаргонне слово, як шуга, я вже був готовий включити свої детективні навички. Мої гопницькі знання виявилися по-справжньому крутими, коли я розповідав про свої наміри своєму другу-гопніку Коляну.

Колян, брат, маю для тебе зарубку! Мені потрібен мефедрон, але не знаю, де взяти. Можливо, ти вкурсі?

Коліна очі світнули, і він мені відповів з радісним сміхом: "Братець, вирібайся! Є у нас у туалеті один такий хлопець, він в сусідній школі регулярно чпокнуваєся, може нам допоможе". Його слова мене потішили і збудили в моментальний ентузіазм.

Наступного дня, збираючись на уроки, я не міг стримати посмішки на обличчі. По прогулці в школі ніхто і не підозрював, що в мене в кишені прихована закладка, гарно замотана у папір. Весь день я не міг утриматися від думок про мою зустріч з геніальним наркоділлером.

Після останнього уроку, я зібрався з силами, направившись до туалету. Вже близько дверей я почув такий глухий шукачий голос: "Хто тут? Що ти тут робиш?".

Прихопив закладку і ховаючись за дверима кабінки, я відповів із ледь чутним хи-хи: "Та ну, нічого, шановний пане вчителю! Я тут нічого такого не роблю, просто шукаю туалетний папір, а вже повернусь до класу".

Але вчителю це не сподобалося, і він закричав, що він викличе директора. Я тепер розумію, що у мене була справжня смуга нещастя.

У директора була така гострозуба врода, природжена для порошку, і я відразу зрозумів, що моє Hardcore-життя в школі завершилось. Через кілька хвилин розмови з директором, мені було оголошено, що я вилучений, вигнаний з закладу освіти, через мої "занадто активні пошуки туалетного паперу".

Поки я виходив зі школи, мій гопніцький дух не дозволяв мені відчути сором або болісні почуття. Замість цього, я зітхнув з полегшенням, зберігаючи свою закладку у кишені. Ніхто не міг осягнути мою нову свободу і гарячий порошок, який чекав на мене.

Вранці наступного дня я знову зустрівся з Коляном, щоб знову розповісти йому свої новини. "Брат, вони вигнали мене зі школи, але не на довго! Мій внутрішній злодій уже планує нову чергову закладку, і тепер ми матимемо більше часу на серйозні Хардкорні тусовки!"

"Братець, ти неймовірний! І взагалі, я почував, що щось не так зі школою, нудило, аж ледве закінчив школу", - відповів мені Колян, теж випускник із золотим срібним медалем по людяності.

У нас був план. Все моє зріле життя виховане на закладках і хардкорному житті. І ми не збиралися зупинятися. Ми продовжували сміятися, проводити ночі в екстазі і цілодобових Хардкорні тусовочки. Ми були найкрутіші гопники в нашому місті, які не боялися Ацетаминофену, порошків або лікуватися хи-хи.

І наше найбільше задоволення полягало в тому, що ми могли побачити, як суспільство розуміє, що ми не просто гопники, а ми - херої нової епохи. Ми були нашими власними закладками, планували і виконували свої власні Hardcore-випробування, і ніхто не міг нас зупинити.

Ця моя історія - це крик душі, сповнений відчуттів і надії. Ми всі маємо свої закладки і відчуття шуги, але саме від нас залежить, як ми вміємо налаштуватися на життя і використовувати ці емоції для створення справжніх шедеврів. Як для мене, мої дні у школі - це закінчений етап, і тепер я готовий до нових пригод, нових тусовок і нових закладок у моєму житті. Хардкорні гопніки - завжди готові до випробувань і вигідних угод, які вимагають від нас неконвенційного мислення і впевненості у власних силах. Та нехай життя буде таким же хардкорним, як і ми самі!

Я вам расскажу, чуваки, про ахуенную историю, которая со мной произошла недавно. Сидел я один в своей квартире, по всем пиздям обкуренный и в размышлениях о том, как бы оттянуться на полную катушку. И тут пришла мне идея – наркотики! Но не просто какие-то наркотики, а настоящая закладка! И я решил купить марки NBOM!

Нужно было найти делеца, который сможет мне дропнуть эти штуки. Цепляю телефон, присаживаюсь на ухо и начинаю звонить связям. Полчаса назад такого нашел красавчик Мишаня, который знает кого-то из таких городских качков. Спрашиваю его: "Чувак, можешь дать номерок своего делеца? Мне марки NBOM надо!".

"Братишка, сейчас я тебе все скажу! У меня есть такой приятель, он занимается разной хуйней. Щас я дам тебе номерок его, сам поговори с ним, договорись!" - говорит мне Мишаня.

Завожу номер в свой телефон, звоню.

Алло, это делец? Мишаня сказал, что можешь мне выручить марки NBOM.

Делец отвечает: "Да, сейчас все устроим. Мы можем встретиться вечером в парке, я тебе дам все, что нужно. Но будь осторожен, это ахуенно крепкая дрянь!".

Договорился с делецом, потом созваниваюсь с Мишаней и пытаюсь узнать, где точно встречаться.

"Мишань, а в какой части парка мы встречаемся?"

"Так, слушай, братишка! Там у входа есть такой гигантский белый пингвин. Ну, ну, ты понял? Вот рядом с ним и встретимся!"

Заваливаю свою задницу в парк, иду второй круг, и вижу этого пингвина. Оказывается, он был нарисован на стене! Чувствую, как в животе легкий голод, и решаю обламывать этого делеца и идти в ближайший магазин за бургерами.

Захожу внутрь в этот магазин, и там вижу большую таблицу с подробным меню бургеров. Мои глаза радостно радуются такому разнообразию. Получаю свой обжирательский аппарат и беру место в ближайшем уголке.